- розгойданий
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розгойдати.2) у знач. прикм.Який розгойдався, набув коливального руху.3) у знач. прикм. Який розхитався від ритмічних поштовхів.4) у знач. прикм., перен., розм. Який вийшов із стану спокою, апатії, бездіяльності; розхвильований.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.